Походження та історія Хацуґама
Традиція Хацуґама бере початок із часів перших шкіл чайної церемонії, зокрема від Сен но Рікю (千利休), який надавав великого значення ритуалам, що підкреслюють зміну сезонів.
У період Едо (1603–1868) ця практика стала особливо популярною серед аристократів і самураїв, які прагнули дотримуватись церемоніальних традицій на знак поваги до вчителя та школи. У Хацуґама відображається дух японського Нового року – це не лише початок нового чайного сезону, а й можливість висловити вдячність та пошану.
Хацуґама (初釜) перекладається як “перший казан” або “перше кип’ятіння казана”.
- 初 (はつ, хацу) – “перший”, “початок”, “початковий”.
- 釜 (がま, ґама) – “казан”, “чайний котел” (використовується для кип’ятіння води в чайній церемонії).
Ця назва вказує на перше використання чайного казана в новому році під час офіційної чайної церемонії. У традиційному контексті вона символізує оновлення, вдячність і початок нового циклу в мистецтві чайного шляху (茶道, садо).
Як проходить церемонія Хацуґама?
Святкове оформлення чайної кімнати
Чайна кімната прикрашається відповідно до святкової атмосфери. В токонома (ніша для декору) зазвичай розміщується каке́джюку (掛軸, сувій) із побажаннями удачі, а також новорічні композиції, такі як кадомацу (門松, соснові прикраси) або джюніхітое (традиційний одяг для ляльки-хіна).
Використання найкращого начиння
Для Хацуґама господар використовує особливо цінний посуд – зазвичай антикварні чи рідкісні чайні чаші (茶碗, чяван), дорогі чайники (茶釜, чяґама) та лаковані ємності для чаю (棗, нацуме).
Офіційна подача вугілля (炭点前, сумітемае)
Окремим етапом церемонії є ритуальне оновлення вогню – подача свіжого вугілля до чайного казана. Це має символічне значення – очищення та підготовка до нового року.
Подача святкових солодощів (和菓子, ваґаші)
До чаю подають спеціальні новорічні традиційні солодощі, наприклад, ханабіра мочі (花びら餅) – рисові тістечка з білою пастою та маринованим коренем лопуха.
Приготування та подача чаю
Господар готує койча (濃茶, густий чай) – найцінніший і найурочистіший вид матча, що подається гостям у спільній чаші. Після цього зазвичай пропонується усу́чя (薄茶, легший чай), який кожен гість отримує в окремій чаші.
Вручення подарунків (お年賀, о-ненґа)
За традицією учні або гості приносять подарунки вчителю або господарю чайного дому. Це може бути особливий чай, лаковані предмети або тканинні аксесуари для чайного посуду.
Історія про Сен но Рікю та Хацуґама
Одна з відомих історій, пов’язаних із Хацуґама (初釜), стосується легендарного чайного майстра Сен но Рікю (千利休) та його особливого підходу до першої чайної церемонії нового року.
Одного разу Рікю запросив своїх учнів на Хацуґама. Вони очікували, що церемонія буде пишною, адже це був особливий день, коли господар традиційно демонструє найкраще чайне начиння та частує гостей вишуканими стравами.
Але коли учні прибули, вони побачили надзвичайно скромне оформлення чайної кімнати: мінімальна прикраса, простий старий чяван (чайна чаша) та чайний казан, що виглядав зовсім непримітним.
Рікю заварив чай у звичайному стилі, без жодного надмірного урочистого підходу. Після завершення церемонії він пояснив своїм учням:
“Справжня краса Хацуґама не в розкоші чи пишності, а в чистоті серця, з яким ми зустрічаємо новий рік. Початок року – це момент не для демонстрації багатства, а для повернення до суті чаю: гармонії, поваги, чистоти та спокою.”
Ця історія показує, що навіть у найважливішій чайній церемонії року головне – не зовнішній блиск, а щирість та духовна глибина моменту. Вона також відображає принципи вабі-сабі (侘寂) – прийняття простоти та природної краси в недосконалості.
Символіка та значення Хацуґама
Ця церемонія є нагадуванням про ідеали чайного шляху (和敬清寂, ва-кей-сей-дзяку – гармонія, повага, чистота, спокій), а також можливістю розпочати рік у медитативному та урочистому настрої.
Хацуґама – це не лише перша чайна зустріч року, а й віддзеркалення японської культури, яка цінує моменти, традиції та взаємоповагу.
